Задунайський запорожець. Дунавецкая запорізька Січ на гирлах Дунаю (по начерку з натури Г. Лупулеску).

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Сестра і брат
Запис 3 травня 1899 р.



1 Ой в святу неділю рано-пораненьку
То ж не сива зозуля закувала,
То не дрібная пташка в саду щебетала,—
Як сестра до брата з чужої сторони

5 У далекі городи листи писала,
Поклон посилала,
Братіка рідненького, голубонька сивенького,
В гості прохала:
«Братіку рідненький,



10 Голубоньку сивенький!
Прибудь до мене,
Одвідай мене
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.

15 Що я на чужій чужині завдовіла,
З маленькими дітками осиротіла.
Як-то, братіку, тяжко та важко
Бездомної і безродно!’, і безплеменної
На чужій чужині жити-проживати,—

20 То так-то, братіку, тяжко та важко
Чоловіку не по силі із сирої землі
Важкий камінь підняти.
То так-то, братіку, тяжко та важко
На святий день, на Великдень:

25 Що люди до церкви ідуть,
Як бджілки гудуть,
А з церкви ідуть,
Як мак процвітає,
Пола з полою черкається,
30 Брат з сестрою не прощається,
Плече з плечем торкає,
Один одного з празником поздоровляє,
На хліб, на сіль, на бенкет зазиває.
А я ж стою, пребєдная сиротина,

35 Ніхто мене не привітає
Ані[?] по отцеві лібо по матці,
Будто він мене вже й не знає.
Ти ж сам, брате, добре знаєш,
Як у нашого отця лібо у матушки

40 Було що їсти й пити;
Як пришибла худа, нещаслива хуртовина,
Одреклась вся названая родина.
Тілько піду я до святої церкви,
До божого дому, богу помолюся;

45 Вийду я з церкви, гляну вгору — високо,
І в землю — глибоко,
На чужую сторону до родини — вже й далеко».
Дай, боже, миру царському і народу християнському,
Всім на здравія, на многія літа мати.



Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан