Тип запорожця. Віньєтка: Бунчуки, списи, лук, сагайдак і бердиш, що приписується часу Богдана Хмельницького.

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Бідна вдова і три сини
Запис 24 грудня 1851 р.




1 В неділю барзо рано-пораненьо не сива зозуля закувала:
Вдова,
Старенькая жена,
Пости постила
5 І молитви творила,
Господа милосердного собі на поміч просила:
«Господи єдиний!
Поможи мні діла сії —
Дітей згодувати

10 І з їх розума доброго дождати!»
То вже вдова богу домолилася:
Синів поженила і дочок заміж пооддавала,
І з їх розума доброго дождала.
Як стали вдовиченки в своїм домі з жонами проживати,

15 Стали старої паніматки насміхатися,
Стали хлібом-сіллю докоряти:
«А йди ж ти, стара паніматко, із нашого дому
До чужого дому проживати;
Нехай ми будем знати,

20 Як без тебе господарство содержати,
І будем жен своїх страхати,
І малих дітей унімати!..»
То в неділю рано-пораненьо не сива зозуля закувала:
То вдова,
25 Старенька жона,
Із свойого дому ісходжала,
Вгору руки ізнімала,
Синів своїх кляла-проклинала,
За слізами світу божого не видала,
30 І на воротях звалилася...
Та старший брат у кватиру поглядає,
Стару паніматку у воротях зобачае,
До менших братів словами промовляє:
«Чи бачите, братця, що наша старая паніматка горілки напилася,
35 І на воротях ізвалилася?..»
То ближняя сусіда,
Молодая челядина,
По воду виходжає,
Стару паніматку до свойого дому благає:

40 «Іди ти, старая паніматко, до мойого дому проживати,
Не будеш при старості дітях хати підмітати
І не будеш діток моїх дозирати,
І ТІЛЬКО будеш МЄНЄ, МОЛОДУЮ ЧеЛЯДИНу, На Добрий розум наущати».
Як стали вдовиченки без старої паніматки у свойому домі
проживати,
45 Не став їм господь ні в чім помагати:
Ні в пахарстві,

Ні в бурлацтві,
Ні в третєм — купечерстві.
Не стали їх люди знати

50 І в їх хліба-солі уживати;
Тілько вони, з тоски та з печалі, ідуть у корчму готового осьмака
пропивати...
Стали їм люди услух докоряти:
«Чи бачите, братця, що у наших вдовиченків хліба-солі немає,
Що їх стара паніматка тринадцять літ у чужім домі проживає?»

55 То так, панове-братця, годиться отця-матір поважати,
До смерті шанувати! —
Теперешнього часу,
Люду царського
І народу християнського,

60 І всім православним християнам вислухающим
Многиї літа, многиї літа, многиї літа!



Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан