Полковник реєстрових полків (по зображення на прапорах). Віньєтка: Отака на козацький обоз польських панцирних гусар.

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Смерть козака на Кодимській долині
Варіант 1

На узбоччі долини біля двох сокорів козацьких
Там козак постреляний, порубаний на рани смертельні знемогає
І праведного судію з неба бажає,
При собі отця-неньки не має.
Рани постреляні — кровю зійшли
Порубані — к серцю прийшли.
Тогді козак долину Кодину трома клятьбами проклинає:
„Бодай ти, долино Кодино, мхами, болотами западала,
Щоб у весну Божу ніколи не зоряла, не позоряла,
Що я на тобі третій раз гуляю,
В тебе козацької здобичі собі ніякої не маю.
Первин раз гуляв — коня вороного втеряв.
Другий раз гуляв — товариша сердечного втеряв,
Третій раз гуляю — сам голову козацькую покладаю".
Орли чорнокрильці, козацькії дозирці,налітають,
Козацькую душу доглядають.
То вже козак молодий отця й неньку споминає:
„Поможи мені, отцева й матчина молитво, на колінцях стати,
Семипядную пищаль у руки достати.
По три мірці пороху підсипати.
По три кульки свинцевихл) набивати.
Орлам чорнокрильцям,
Козацьким дозирцям,
Великий подарунок посилати".
То вже козак молодий.
Товариш військовий.
По три мірці підсипає,
По три кульки набиває,
Орлам чорнокрильцям,
Козацьким дозирцям,
Великий подарунок посилає.
Сам на себе в землю щирим серцем впадає,
Семипядну пищаль на колінця одкидає.
Ще й на море поглядає,
Що море трома цвітами процвітає:
Гіервим цвітом — островами,
Другим цвітом — кораблями,
Третім цвітом — молодими козаками.
Що козаки, добрі молодці,
На долину Кодину прибували,
Срібла-злота много набірали.
Козака постреляного, порубаного знахожали.
Шаблями, наділками яму копали,
В семипядну пищаль позвонили,
Славу козацьку учинили.
Шапками приполами семикіпну [могилу] висипали,
На могилі прапорок устромили,
Славу козацьку учинили.



Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан