Задунайський запорожець. Дунавецкая запорізька Січ на гирлах Дунаю (по начерку з натури Г. Лупулеску).

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Плач невільників на каторзі
Запис 1909 р



1 Гей, що на Чорному морі
Та на тому білому камені,
А в потребі царській,
В громаді козацькій,.

5 Там багато війська понажено.
Там багато війська понажено:
По три, по два укупу посковано,
По два кандали на руки, на ноги покладжено,
А сирою сирицею

10 Назад руки пов’язали.
Як стали бідні невольники
Ой на коліна й упадати,

Та руки вгору підіймати,
Кайданами забряжчали,

15 А господа милосердного прохали - благали:
«Подай-то нам, господи,
А з неба дробен дощик,
А з низу буйний вітер!
Гей, чи не стала б то

20 На Чорному морі
А бистрая хвиля,
Чи не повиривала б то якорів
З турецької, бусурменської,
А з тяжкої неволі».

25 Гей, то паша турецький, бусурменський,
Сам по чердаку проходжае,
На слуг своїх, турків-яничарів,
Гей, і зозла гукає:
«Ой кажу я вам, турки-яничари,
30 Ви все добре-то дбайте,
По три пучки тернових,
Червоної таволги набирайте,
А в руку забирайте,
Од ряду до ряду заходжайте,

35 Потричі бідних невольників
А в одно місто затинайте!»
Гей, то турки-яничари
Усе добре-то дбали,
Гей, усе зачували:

40 По три пучки тернини
Та червоної таволги
У РУкУ набирали,
А з ряду до ряду заходжали,
Потричі бідних невольників

45 А в одно місто затинали,
А кров безневинно проливали.
Як стали бідні невольники
На собі кров християнську забачати,
То стали про віру християнську казати-,..

50 А землю турецьку,
Віру бусурменську,
Клясти-проклинати:
«Ей, ти, земле турецька,
Ти, віро бусурменська!


55 Ти есть усим наповнена —
І сребром, і златом,
І дорогими напитками;
Тільки бідним тобі невольникам
На світі...

60 Гей, то тільки бідні невольники
В тобі пробувають,
Що празника різдва
І того святого великодня то й не знають»..
А все в неволі,

65 А все в турецькій,
Усе в бусурменській,
Ой то все пробувають,
А землю турецьку,
Віру бусурменську,
70 Клянуть-проклинають:
«Ой ти, земле турецька,
Ти, віро бусурменська,
Ти, розлуко християнська!
Бо вже ти нас не одного розлучила

75 А мужа з женою,
Брата з сестрою,
Малих дітей з отцем і з ненькою.
Ой то визволь нас, господи,
Та визволь, господи,

80 Із тяжкої неволі
На тихі води,
На ясні зорі,
На край веселий,
Міждо мир хрещений!»

85 Даруй, боже, милості вашій,
І всім мостям нашим запорозьким
І всім слухающим головам,
Пошли їм, боже,
На многая літа!

90 На многая літа,
Аж до конца віка!


Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан