Вбитий Кінь.

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Плач невільників на каторзі
Запис 30 листопада 1961 р


1 Гей, гей, гей, гей,
Гей, у святу неділеньку та рано-пораненьку,
Та й тож-то не сизі орли заклекотали,
Як ті бідні, нещасні невольники в тяжкій турецькій неволі
заплакали, гей!
5 На коліна упадали,
Кайданами забряжчали,
Вгору руки підіймали,
Господа милосердного прохали та благали, гей, гей!
«Гей, подай, подай нам, господи,
10 3 неба дрібен дощик,
Ай з низу буйний вітер,
Ой хоча би чи не встала на Чорному морі та бистрая хвиля,
Ой хоча би чи не позривала якорів з турецької каторги, гей!
Бо вже нам ся турецькая каторга надоїла,

15 Кайдани-залізо руки, ноги поз’їдало,
Білеє тіло козацькеє молодецькеє
Біля жовтої кості пошмугляло, гей!»
Що той баша турецький, бусурменський,
Недовірок християнський,

20 Ой да тож-то він на чердаки сходжає,
Сам себе добре зачуває
Та на слуг своїх, турків-яничарів,
Зозла гукає, гей, гей!
«Гей, кажу, кажу я вам,

25 Слуги ви мої, турки-яничари,
Добре ви дбайте,
По три пучки колючої тернини
Та по чотири червоної таволги
У руки набирайте,

30 Із ряду до ряду заходжайте,
Потричі в однім місці
Бідного невольника затинайте,
Кров християнськую на землю проливайте, гей!»
Тоді-то турки-яничари теє добре зачували
35 Та недобре вони дбали,
По три пучки колючої тернини
Та по чотири червоної таволги
У руки набирали,
Із ряду до ряду заходжали,

40 Потрпчі в однім місці
Бідного невольника затинали,
Кров’ю християнською на землю
Безвинно про... проливали, гей!
То як стали бідні, нещасні невольники

45 На собі кров християнську забачати,
Стали землю турецьку, віру бусурменську
Клясти-проклинати, гей, гей!
«Гей, ти, земле, земле турецькая,
Проклята ти, віро бусурменськая,

50 Ти, розлуко християнська,
Та не одного ти розлучила
Мужа з женою, брата з сестрою
Або товариша з товаришем ріднесеньким!
Гей, визволь, визволь, господи, нас,

55 Всіх бідних невольників,
З тяжкої турецької неволі
На ясні зорі,
На тихі води,
В край веселий,
60 Між народ хрещений,
В города християнськії, до отця, до неньки,
До роду, родини сердечної, гей!»
Уклоняюсь наперед господу богу
І батькові отаману кошовому,

65 І всьому війську славному запорозькому,
І цім слухающим головам
На здоров’я, на многая літа.


Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан