Пушкар доби гетьмана Івана Мазепи. Віньетка: Козачі окопи і ретраншементи.

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Маруся Богуславка
Другий запис від того ж лірника 12 або 14 лютого 1930 р


1 Гей, на Чорному морі,
На камені біленькім,
Там стояла темниця кам’яная.
Гей, а в тій темниці

5 Пробувало сімсот козаків,
Жи, то бідних невольників.
Тридцять год в тяжкій неволі пробували,
Світа божого, сонця праведного в своїх очах не видали.
То до їх дівка-бранка, а Маруся, попівна Богуславка, прибуває,

10 А й словами промовляє:
«Гей, козаки, козаки, ви-то, бідні невольники,
Чи ви знаєте в християнській а землі що за день тепера?»
Гей, козаки зачували,
До сирої землі білим лицем припадали

15 Та й словами промовляли,
А дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, по речах пізнавали:
«Гей, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко,
А почім же ми могли знати,
Що в землі християнській за день же тепера?

20 Як ми тридцять год в тяжкій неволі пробуваєм,
Світа божого, сонця праведного в своїх очах не видаєм?»
То вона зачуває,
Словами промовляє:
«Гей, козаки, бідні невольники,
25 А не лайте та не проклинайте,
Четвертого часу полуночної години піджидайте,
А в четвертім часу полуночної години буде пан турецький до мечеті
від’їжджати,
А мені, дівці-бранці, Марусі, а попівні Богуславці,
То на руки ключі віддавати.
30 Ой я буду до темниці прибувати,
А темницю відпирати,
Та й вас, козаків, бідних невольників, жи, та на волю випускати».
Гей, козаки зачували,
Четвертого часу полуночної години піджидали.

35 А в четвертім часу полуночної години
Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, прибуває,
А темницю відпирає
Та й козаків, бідних невольників, жи, а на волю випускає.
«Гей, козаки, козаки, ви-то, бідні невольники,

40 Куди йдіте, то йдіте,
Та й, просю вас, города Богуслава не миніте,
Батькові й матері іскажіте,
Хай вони грунтів не збувають
Та скарбів не наживають,

45 Та й мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки,
Відціля та не визволяють.
Бо я потурчилась та й побусурменилась,
А для панства великого,
Для лакомства нещасного.

50 Гей, а для панства великого,
Для лакомства нещасного».
Визволь, боже, ж ти а бідного невольника
На тихі води,
На ясні зорі,

55 А на край веселий, жи,
І в мир-то хрещений.
А всем слушающим, жи,
На здравіє,
На многі літа мати,

60 На многі літа мати.


Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан