Сковорода, Григорій Савич.

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Казак Голота
Запис 17 червня 1901 р.


1 Ей, там на полі та на кілинському,
Та на шляху гординському,
Там козак Голота гуляє.
Він на собі три сімірягі має:

5 Одна худа, друга лиха, третя негодна
І на хлів незгожа.
На йому шапка-бирка: зверху дірка,
Травою пошита, а вітром підбита,
Куди віє, туди і вивіває;
10 Він на собі постоли має:
Постоли плетенні, волоки шовковиї—
В односталь воловії.
Він на гору поглядає:
На тій горі там гірниця стоїть,

15 А в тій гірниці татар проходжає,
Він у кватирку поглядає,
До татарки словами промовляє:
«Ей, татарко, татарко! Чи ти бачиш, що я бачу?
Чи ти знаєш, що я знаю? Що я думаю та гадаю?»

20 То татарка теє зачуває,
До татара словами промовляє:
«Я не бачу, що ти бачиш, я не знаю, що ти знаєш.
Я бачу, що ти по гірниці проходжаєш;
Я не знаю, що ти думаєш та гадаєш».
25 «Хочу я коня сідлати,
В поле кілинськоє од’їжджати;
Хочу я козака живцем у руки взяти,
В город Кілію запродати,
Перед панами-башами вихваляти,

30 За його, не лічивши, червонці брати,
Не мірявши, дорогого сукна пощитати».
То татар те зачинає,
Коня сідлає, бархатний шлик надіває,
На коня сідає, у поле кілинськоє од’їжджає,

35 За козаком Голотою ганяє.
А козак Голота скрива, як вовк, поглядає
І до татара словами промовляє:
«[Ех] татар, татар, на що ж ти важиш?
[Чи] на того коня вороного, чи на ту збрую дорогую,

40. [Чи] на той шлик бархатний?»

«[А] ти, козак Голота, на що важиш?
Чи на ті постоли плетениї,
Чи на ті волоки шовковиї в односталь воловії,
Чи на ту шапку-бирку, що зверху дірка,

45 Травою пошита, а вітром підбита?
Хочу я тебе живцем запродати,
Перед панами-башами вихваляти,
За тебе, не лічивши, червонці брати
І, не мірявши, дорогого сукна щитати».

50 А козак Голота теє зачуває,
До татара словами промовляє:
«Ей, татар, татар, ти старий бородатий,
На розум небагатий!
Ще ж ти козака Голоту і в руки не взяв,

55 А вже в город Кілію запродав,
Перед панами-башами вихваляв,
Не лічивши, червонці забрав,
Не мірявши, дорогого сукна пощитав?
Ще ж ти між козаками не бував,

60 Козацької каші не їдав,
Козацького звичаю не знаєш».
То татар теє зачуває,
Тугі луччя натягає,
За козаком Голотою ганяє.

65 А козак Голота скрива, як вовк, поглядає,
Із-за пазухи пулі виймає
І татарові гостинця посилає,
А татар із коня ісхиляє.
То козак Голота до татара підбігає,

70 Бархатний шлик ізнімає,
На коня сідає, до шинкарки поїжджає,
Коня пропиває, бога прославляє
І поле вихваляє:
«Дай, боже, щоб на цьому полі кілинському,

75 На шляху гординському,
Козаки воювали іще й більшу добичу мали,
Бога прославляли, поле вихваляли».
Дай, боже, миру царському
І народу християнському,

80 Всему миру на здравіє, на многая лета.



Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан