Задунайський запорожець. Дунавецкая запорізька Січ на гирлах Дунаю (по начерку з натури Г. Лупулеску).

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Отаман Матяш Старий
Варіант 1



(На усті Самари — Богу
Семенова козацького рогу)
Усі поля самарській пожарами погоріли,
Тілько два терни-байраки не згоріли,
Що під собою гостей великих іміли:
Там пробувало дванадцять козаків Бравославців^-небувальців,
Між ними був отаман Матяш старенький.
Стали козаки вечера дожидати,
Стали терновиї огні розкладати,
Стали по чистому полю коні козацькиї пускати,
Стали козацькиї сідла од себе далеко одкидати.
Стали козацькиї семипядниї пищалі поза кущами ховати.
Отамане Матяш старенький теє зачуває,
Словами промовляє:
„Козаки, панове молодці!
Не безпечно ви майте.
Козацьких коней із припона не пускайте,
Сідла козацькиї під голови покладайте,
Бо се долина Кайнарськая,
Недалеко тут земля татарськая". -
Тогді козаки з отамана Матяша насміхали:
„Десь ти, отамане Матяшу старенький, меж козаками не
Десь ти козацької каші не їдав; [бував],
Десь ти козацьких звичаїв не знав,
Що ти нам, козакам Бравославцям, великий страх задав".
Тогді отаман Матяш од них далеко одступав,
Терновий огонь розкладав,
Коня свого козацького осідлав.
Біля себе припинав.
То саме в ночі зождав малую годинку, невелику часинку,
Як не буйниї вітри повівали,
Як Турки-яничари з чистого поля в долину припали.
Дванадцять козаків Бравославців-небувальців в полон
Отаман Матяш старенький на доброгс коня сідає, [забрали]
Шість тисяч Турків -яничар побіждає,
Бравославців-небувальців із полону олбиває.
Ще й словами промовляє:
„Козаки, Бравославці-нсбувальці
На коні козацькиї сідайте,
Мині старому помочі давайте!"
Тогді козаки на коні сідали,
Чотири тисячі безбожних бусурманів побіждали,
Сребро і злото турецькеє од них забірали.
До города Січі швиденько поспішали,
В городі Січі безпечно себе мали,
Серебро і золото турецькеє между собою розділяли,
За отамана Матяша Господа Бога прохали:
„Десь твоя мати в небі пресвятилась,
Що тебе [лицаря да] породила.
Що ти в чистім полі пробував,
Із нас, Бравославців-небувальців, ні одного козака із війська не утеряв.




Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан