Воєвода Адам Григорович Кисіль. Віньєтка: Церков-замок в Сутковіцах, Волинськ, губ. Хресний хід, братчики

Думи пізнішого складу про Хмельниччину, реалістичні і насмішливі.

Хмельницькій і Барабаш
Запис 1814 р


1 Із день-години,
Як стала тривога на Україні,
То ніхто не може обібрати,
За віру християнську одностайне стати;

5 Тілько обібрались Барабаш, да Хмельницький, да Клим
Білоцерківський;
До короля виступали,
Листів наверсалів прохали.
То король наверсали иисав,
Самому Барабашу до рук подавав,

10 А Барабаш листи як взяв,
Три годи козакам знати не давав.
То Хмельницький теє догадав,
Кумом його до себе, до города Чигрина, прохав,
Добре угощав.

15 А як став Барабаш на підпитку гуляти,
Став йому Хмельницький казати:
«Годі тобі, пане куме, листи королевські держати,
Дай мені хоть прочитати!»
«Нащо тобі, пане куме, їх знати?

20 Ми дачі не даєм,
В військо польське не йдем;
Не лучче б нам з ляхами,
Мусцівими панами,
Мирно пробувати,

25 Аніж піти лугів потирати,
Своїм тілом комарів годувати?»
То Хмельницький теє зачував,
Ще луччих напитків подавав.
То Барабаш як упився,

30 На ліжко спати звалився.
Тогда Хмельницький ключі одбирав,
Чуру свого до города Черкаси посилав,
Велів ключі панії Барабашовій подати,
Листів королевських питати.


35 То чура до неї прибуває,
Словами промовляє:
«Пані Барабашова, твій пан став у нас гуляти,
А тобі велів листи королевські подати».
«Десь моєму пану лихом занудилось,

40 Що з Хмельницьким гуляти схотілось!
Піди в глухім кінці під ворітьми
Листи королевські в шкатулі возьми!»
То чура скоро листи достав,
Дньом і ночь То до Чигрина поспішав;

45 Скор.о прибував,
Самому Хмельницькому листи подав.
Тогді Барабаш рано прочинає,
У кармани поглядає —
Аж ключів немає.

50 Він старосту Кричевського пробуджає,
Двійми кіньми тихо з двора виїжджає,
Думає-гадає,
Як пана Хмельницького до рук прибрати,
Ляхам оддати.



Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан