Зіновій Богдан Хмельницький, (по гравюрі Hondius. Haga, Bafavus, 1651 г.). Віньєтка: Козачий загін у поході.

Думи пізнішого складу про Хмельниччину, реалістичні і насмішливі.

Смерть Богдана і вибір Юрія Хмельницького
Запис сентября 1853 р.



1 Ей зажуриться, заклопочеться Хмелницького старая голова,
Що при йому-то не було ні сотників, ні полковників нема;
Тільки пробував при йому Іван Луговський,
Писар військовий,
5 Козак лейстровий.
Тогді-то вони стали у раді,
Як мали! діти,
Од своїх рук листи писали,
По городах по полкових, по сотенних розсилали,

10 А до козаків у листах приписували:
«Ей, козаки, діти, друзі!
Прошу вас, добре дбайте,
Борошно зсипайте,
До Загребелної могили прибувайте,

15 Мене, Хмелницького, к собі на пораду ожидайте».
От тогді ж то козаки добре дбали,
Борошно зсипали,
До Загребелної могили прибували,
Воскресенія христового дожидали,—

20 Хмелницького в вічі не видали;
Вознесенія христового дожидали —
Хмелницького в вічі не видали;
Духа-тройці дожидали —
Хмелницького в вічі не видали;
25 Петра й Павла дожидали —
Хмелницького в вічі не видали;
Іллі-пророка дожидали —
Хмелницького в вічі не виляли
Тогді ж то козаки стали у раді,

30 Як малиї діти:
«Хвалився нам гетьман Хмелницький,
Батю Зинов-Богдану чигиринський,
У городі Суботові
На спаса-преображеніе ярмалок закликати...»

35 Тогді ж то козаки добре дбали,
До города Суботова прибували,
Хмелницького стрічали,
Штихи у суходіл стромляли,
Шлики із себе скидали,
40 Хмелницькому низький поклон послали:
«Пане гетьмане Хмелницький,
Батю Зинов наш чигиринський!
Нащо ти нас потребуєш?»
Тогді ж то Хмелницький стиха словами промовляє:

45 «Ей, козаки, діти, друзі!
Прошу я вас, добре дбайте,
Собі гетьмана настановляйте.
Чи нема междо вами котрого козака старинного,
Отамана курінного?

50 Вже ж я час од часу хорію —
Міждо вами гетьманувати не здолію,—
То велю я вам междо собою козака на гетьманство обирати —
Буде междо вами гетьманувати,
Вам козацькі порядки давати».

55 Тогді-то козаки стиха словами промовляли:
«Пане гетьмане Хмелницький,
Батю Зинов наш чигиринський!
Не можем ми самі міждо собою,
козаками, гетьмана обібрати,
А жолаєм од вашої милості послихати».

60 От тогді ж то Хмелницький стиха словами промовляє:
«Ей, козаки, діти, друзі!
Прошу я вас, добре дбайте,
Єсть у мене Іван Луговський,
Которий у мене дванадцять літ за джуру пробував,

65 Всі мої козацькі звичаї познав,—
Буде междо вами, козаками, гетьманувати,
Буде вам козацькі порядки давати».
Тогді-то козаки стиха словами промовляли:
«Пане гетьмане Хмелницький,
70 Батю Зинов наш чигиринський!
Не хочем ми Івана Луговського:
Іван Луговський близько ляхів, мостивих панів, живе —
Буде з ляхами, мостивими панами, накладати,
Буде нас, козаків, за нівіщо мати».
75 Тогді-то Хмелницький стиха словами промовляє:
«Ей, козаки, діти, друзі!
Коли ви не хочете Івана Луговського,
Єсть у мене Павел Тетеренко».
«Не хочем ми Павла Тетеренка».

80 «Дак скажіте, — говорить, — кого ви жолаєте?»
«Ми, — кажуть, — жолаєм Євраха Хмелниченка».
«Ще ж, —каже, — мойому Євраху Хмелниченку

Тільки всього дванадцять літ од роду
Ще він возрастом — мал, розумом не дійшлий"
85 "Будем - говорять, - попліч його дванадцять
парсон саджати,
Будуть його добрими ділами наущати,
Буде междо нами, козаками, гетьманувати,
Нам порядки давати».
От тогді-то козаки добре дбали,

90 Бунчук, булаву положили,
Єврася Хмелниченка на гетьманство настановили.
Тогді із разних пищаль погримали,
Хмелниченка гетьманом поздоровляли.
От тогді Хмелницький, як благословеніе синові здав,

95 Так і в дом одправився
І сказав йому:
«Гляди ж,— говорить,— сину мій!
Як будеш немного Ташликом-рікою гуляти,
На бубни, на цуромки вигравати,

100 Дак будеш отця живого заставати;
А як будеш много Ташликом-рікою гуляти,
На бубни, на цуромки вигравати,
Дак не будеш отця живого заставати».
Тогді ж то Єврась, гетьман молодий,

105 Ташликом-рікою довго гуляв,
На бубни, на цуромки вигравав,
Додому приїжджав —
І отця живого не заставав.
Тогді-то велів у Штомином-дворі,

110 На високій горі,
Гроб копати.
Тогді ж то козаки штихами суходіл копали,
Шликами землю виносили,—
Хмелницького похоронили;

115 13 разних пищаль подзвонили,—
По Хмелницькому похорон зчинили.
Тогді ж то козаки, поки старую голову Хмелницького зачували
Поти і Єврася Хмелниченка за гетьмана почитали!
А як не стали старої голови Хмелницкого зачувати,

120 Не стали і Єврася Хмелниченка за гетьмана почитати,
«Ей Єврася Хмелниченка гетьмане молодий:

Не подобало б тобі над нами козаками» гетьманувати,
А подобало б тобі наші козацькі курені підмітати!»


Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан