Зіновій Богдан Хмельницький, (по гравюрі Hondius. Haga, Bafavus, 1651 г.). Віньєтка: Козачий загін у поході.

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Хведір Безрідний
Запис 1805 р


1 Тыей дороги,
Потребы выйсковой,
Противъ земли цесарской,
Небагато выйска козацкаго понажено

5 И передъ мечемъ положено,
Ни одной души живой козацкой не оставлено,
Только подъ зеленою, похилою вербою,
Надъ дніпровою сагою,
Надъ холодною водою,

10 Лежитъ козаче молодый,
Товарищу выйсковый,
Федоре безридный ,
Атамане куринный,
Постреляный,

15 Порубаний,
На раны смертельныя изнемогав,
Ни отецъ, ни мати, ни родина кревна, сердечна того не знає.
То только у его слуга сидитъ,
Изъ дніпровой саги холодной воды набираетъ,

20 Раны козацкія, смертельныя промываетъ,
До Федора Безроднаго словами промовляетъ:
«Пане мый молодый,
Федоре безрыдный!
Добре мы дбаймо,

25 До твого отца и паниматки, до родины сердечной,
выйскомъ днЬпровымъ накажимо ,
Нехай твой отецъ и мати добре дбає,
Покрывало тоненькі тобі пересылае, —
Нехай бы могли знати,
Якъ тебя на чужой стороні поховати».

30 Федоръ безродный тое зачуває,
Словами промовляє:
«Слуга мой молодый!
Не поможетъ мні на чужой стороні покрывало тоненьке,
Ты мени, слуга, на чужой стороні отецъ и мати рыдненька,


35 И братъ, и сестрица вирненька:
Добре ты, слуга молодый, дбай,
Изъ мого позлочистаго номера шовкову тягиню снимаї
На добраго коня сидай,
Промежду выйскомъ козацкимъ проіжжай:

40 Чи будешь ты угоденъ выйску дніпровому,
Али бо атаману кошевому».
Слуга молодый добре дбає,
Съ позлочистаго номера шовкову тягиню снимав,
На добраго коня осідає,

45 Между войскомъ козацкимъ поіжжае,
Отамане кошовый тое забачає,
Словами промовляє:
«Слуга молодый!
Не своимъ ты конемъ поіжжаепгь,

50 Не своею сбруею выхваляется,
Дести свого пана убилъ альбо ранилъ,
Али бо козацкой души тіла избавилъ».
Слуга молодый добре дбає,
Съ коня вставав,

55 Словами промовляє:
«Отамане кошовый!
Я свого пана не убилъ, ни зрадилъ,
Ни козацкой души тіла не збавилъ:
То жъ его турецкая булатна сабля порубала,

60 То жъ его стрілка-яньїчарка постріляла».
Отамане кошовый тое зачуває,
Словами промовляє:
«Козаки, панове-молодцы!
Добре вы дбайте,

65 На кони козацкіе сідайте,
Коло лугу Базавлугу обьіжжайте,
Федора безроднаго живого заставайте».
Козаки тогди добре дбали,
Коло лугу Базавлугу обьіжжали,

70 Федора безродного живого не застали,
Саблями, надолками суходылъ копали,
Шапками, приполами землю носили,
Семиперстную могилу высыпали,
Изъ семипядныхъ пищаль постріляли.


Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан