Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Сестра і брат

Запис 1814 р.

1 Не сизая зозуленька в темнім лузі кукувала,
Не дрібная пташка в саду щебетала,—
Сестра з братом іздалека розмовляла,
Поклон посилала:

5 «Братіку мій милий,
Як голубонько сизий,
Прийди до мене із чужої сторони,
Посити мене при лихій годині!»
«Сестро моя рідненька,

10 Як голубонька сизенька!
Як я маю прибувати,
Тебе навіщати,
За темними за лісами,
За дальними за степами,

15 За бистрими за водами?»
«Через темний ліс ясним соколом лети,
Через бистриї води білим лебедем пливи,
Через степи далекії перепелочком біжи,
На моїм, брате, подвір’ї ти голубоньком пади,
20 Добре слово взговори,
Моє серце ойротськеє взвесели!
Чужі, брате, сестри з дому божого ідуть,
Всі як пчолочки гудуть,
На хліб, на сіль людей закликають,


25 Мене ж, брате, словом не займають,

МОВ В очі не знають,
А як колись з нами хліб-сіль поважали,
В той час кумами, побратами звали,
А як пришибла нещасна година,

30 Названа і кревна одреклась родина.»