Сковорода, Григорій Савич.

Думи старшого складу про боротьбу з Турками і Татарами, "невольницькі" й навчаючі

Сестра і брат
Запис, ймовірно, 1855 р.




1 Ой у святу неділю,
Та у неділю дуже рано-пораненьку,
То не сива зозуля закувала,
То сестра до брата з чужої сторони вклонялася;
5 Вклоняючись, сумувала,
Словами промовляла:
«Братіку мій рідненький,
Голубоньку сивенький!
Порадь мене, безродну та бездольну, на чужій стороні

10 При лихій годині:
Навернись до мене з рідненького краю,
Бо в тобі, голубе, всю рідоньку маю».
Тоді брат теє зачуває,
Словами промовляє:
15 «Ой, сестро рідненька,
Зозуленько сивенька!
Рад би до тебе прибувати,
Рад би я тебе розважати,
Та але ж не зможу за степами

20 Та прудкими річками,
Та поза темними лугами!»
Тоді-то сестра зачуває,
Словами промовляє:
«Прошу ж тебе, через степи

25 Орлом пролинути,
Через прудкії річеньки
Лебедоньком пливти,
Через дуже темні луги
Соколоньком линути,
30 До моєї ж господоньки
Голубом прибути,
Сісти-пасти, загудіти,
Сумненько завести,
Лихо моє — тугу мою,

35 Братіку, розвести!..
Бо вже, брате, святий день Великдень,
Свято роковеє,
Що люди всі з церковці ідуть,
Як бджілоньки гудуть,

40 Та одно-одного на здоров’я питає,
Одно-одного на бенкет заклинає,
А мене ніхто по рідні не займає,
Неначе б то воно мене не знає!...
Покіль ми в батька та в неньки бували,

45 Покіль в нас їли та пивали,
Тоді нас куми й побратими добре знали,
На хліб, на сіль, на бенкет закликали;
Та ще й не світ-то, не зоря—добридень нам давали,
А тепер притискала мене лиха година —

50 Цурається мене вся ця людина!..
Ой як-то тяжко та як-то важко
Землі без трави, рибі без води,
Пташці без ліса пробувати,—
То так-то тяжко, то так-то важко

55 Людині на чужій чужині, при лихій годині,
Без батька й неньки, без близького роду
На світі проживати!..»


Література:

Українські народні думи Том перший корпусу. Державне Видавництво України,1927р.
Українські народні думи. Видавництво "ПРОСВІТА" Львів 1920, Філярет Колесса
Українські народні думи. 1972р., Б.П.Кірдан